Як зацікавити дитину заняттями з музики?

У радянські часи було модно вчити дітей в музичній школі, та й зараз багато батьків бажають долучити свою дитину до світу вічної музики. Але як часто ці заняття стають причиною розладу в сім'ї! 

Пройшовши тернистий шлях від підготовчого класу музичної школи до отримання диплома про закінчення консерваторії, хочеться поділитися думками про те, що допомагало в оволодінні професією музиканта, а що було подолано з почуттям ненависного боргу перед батьками (навчання коштувало чималих грошей, про що періодично нагадували ...) .

А почалося все з уроків музики в дитячому садку. Не пам'ятаю, як і хто проводив ці уроки, але залишилися фото задоволеної дитини, співаючого і танцюючого в парі з хлопчиком. Тоді були мрії стати співачкою, але гра на піаніно теж викликала величезну наснагу. І що ж? Через рік занять з досвідченою, але напівсонною літньою жінкою-педагогом пропало всяке бажання. Перехід до іншого педагога тільки погіршив становище, тому відчувалося деяке презирство, що призвело до психологічного затискача. І лише з 5-го класу в моєму житті з'явився справжній педагог, з яким хотілося займатися хоч щодня.

І напрошується перший висновок: потрібен педагог «від Бога», що розвиває здібності будь-якої дитини. Важко, але необхідно заздалегідь дізнатися відгуки про педагогічний колектив і спочатку самим бути присутнім на уроках. Якщо немає порозуміння, а інтерес до занять постійно зменшується, потрібно проявити наполегливість і замінити наставника.
Удома теж необхідно створити відповідну обстановку. Під час занять музикою не заважати і не відволікати, а краще навіть мовчки бути присутнім. Бажано влаштовувати показові концерти з вивчених за програмою творів перед рідними. Спочатку хай буде вузьке коло, але - обов'язково! - доброзичливе. Важливо почати ці виступи як можна раніше, краще перед першим же заліком першокласника. Можна розширити кількість учасників концерту: запросити співучня з тієї ж музичної школи . І хваліть! Так з'явиться бажання виступати перед публікою. А цей навик стане в нагоді в будь-якій сфері діяльності: вміння показати свої здібності додасть впевненості у своєму таланті. Саме такий психологічний фундамент в майбутньому допоможе реалізувати творчу індивідуальність.

Отже, друге побажання: треба підбадьорювати і хвалити дитину, даючи можливість показати те, що вже освоєно. І останнє: важливо разом слухати класичну музику. Тільки починати треба з зрозумілого: разом відвідувати звітні концерти учнів, ходити на філармонічні концертні програми для дітей, дивитися спектаклі у театрі під час новорічних канікул, на яких поєднують спів і розмовні тексти. Потім підняти планку: відвідати легко сприймані дитячої публікою балети Чайковського «Лускунчик» і «Спляча красуня». А пізніше - спектаклі, що збігаються зі шкільною тематикою: опери «Князь Ігор» Бородіна і «Євгеній Онєгін» Чайковського. Навіть у невеликих містах можна долучитися до шедеврів класичної музики - за допомогою ТБ. Канал «Культура» - ваш помічник.

Є і ще більш універсальний засіб - Інтернет, де можна побачити й почути все, що побажаєте. Але, повторюся, разом з дитиною! Уважно слухайте і пояснюйте те, що незрозуміло. Обмінюйтеся враженнями, це розвиває здатність сприймати і аналізувати побачене. Якщо навіть ваші мрії про професії музиканта не збудуться, ці зусилля все одно принесуть користь: вміння розуміти і отримувати задоволення від музики збагатить життя вашого спадкоємця, який свого часу передасть накопичену мудрість вашим нащадкам!