Як знайти взаєморозуміння з підлітком?

Для більшості батьків в 21 столітті актуальна тема взаємин зі своїм чадом, особливо, якщо це тінейджер. Перехідний вік, який починається з 12 років, як сурмлять всі психологи, дуже важкий період, я думаю, що багато хто з цим погодяться. Проблеми, які виникають на шляху дитини в цей період залишають глибокий відбиток на все життя, тому дуже важливо правильно його подолати. 

«Чому багато моїх знайомих не стикаються з проблемами перехідного віку у своїх дітей?»

В першу чергу, напевно, варто сказати, що, якщо ви-батько, то ви «пожинаєте свої плоди», а саме, це може бути результат вад у вихованні. Не варто звинувачувати дитину у всіх проблемах, з якими він стикається або ж, які він створює. Варто зрозуміти, що він робить це через незнання та відсутність життєвого досвіду. Багато поставлять запитання: «Навіщо моїй дитині життєвий досвід? Навіщо йому взагалі намагатися в такому віці пізнавати самостійне і усвідомлене життя? "

Справа в тому, хоче він цього чи ні, це рано чи пізно станеться, якщо ж не самовільно, то під впливом оточуючих, і все, що залишається батькам-це прийняти дійсність, як належне, буде навіть краще, якщо батьки зроблять це самі.
Який же метод використовувати? Батіг чи пряник? Обидва способи в цьому віці вже малоефективні, оскільки з людини виділяється особистість. Багато батьків вважають, що під жорсткою рукою і контролем, дитина одумається і виправиться, але справа не в цьому. Справа в тому, що не варто навіть намагатися викликати з боку дитини повагу і розуміння таким способом, тому що викликає це аж ніяк не те, що ви хочете, а лише негативні емоції, такі як ненависть і постійна агресія. Насправді, це вже не той вік, коли можна дістати ремінь або поставити в кут, щоб дитина зрозуміла, чого від неї хочуть.

Що стосується другого методу, то це справа ваша. Якщо ж ви завжди так виховували дитину, то напрямок змінювати не варто, оскільки ні до чого хорошого це не призведе. Але різкий перехід на цей метод теж нічого не дасть, швидше за все дитина відчує якусь розслабленість і свободу. Хоча, якщо все ж говорити про даний вік, то тинейджер потребує саме свободу. Краще буде, якщо ви залишите на деякий час дитину в спокої, і дасте їй самій у всьому розібратися. У цей період не варто тиснути, погрожувати і пр. Потрібно лише доступною мовою пояснити до чого можуть призвести неправильні вчинки, але й не варто розводити величезні дискусії, які лише займають зайвий час і виглядають, як пуста балаканина, оскільки в більшості своїй вони є нудними і монотонними. Вам потрібно лише постаратися згадати себе в цьому віці, знайти щось схоже між вами тоді і вашою дитиною. І в підсумку перевести будь-яку розмову в дружню бесіду, так буде простіше і вам і вашому чаду.

«Мені набридли постійні сварки з моєю дитиною. Це вже стає нестерпним. »

Батьки вічно впевнені, що знають все, що потрібно дитині, але діти, як звичайно, мають прямо протилежну точку зору. Сваритись абсолютно марно, тому що в кінцевому підсумку це ні до чого не приведе, це доведено на прикладі більшості сімей. Але, як говориться: «Понеслося!», І тут вже нічого не поробиш, слово за слово, і ось все вже на нервах. Є пару простих методів уникнути скандалів. Перше, це не провокувати їх і не реагувати на агресію з боку дитини. Друге, не піддаватися на провокації з боку дітей. У підсумку, хочу відзначити найголовніше: щоб уникнути проблем у перехідному віці, потрібно починати з дитинства, важливо також намагатися знайти компроміс, який буде вигідний обом сторонам, намагайтеся більше слухати свою дитину і давати їй виговоритися. Ну, і щоб зберегти свої нерви, ніколи не реагуйте на агресію, намагайтеся вести розмову в спокійних тонах, що влаштує і вас і ваше чадо.